Організація Amnesty International опублікувала нову доповідь, в якій є свідчення жорстокого поводження з мігрантами на кордоні Латвії.
Під час емігрантської кризи, коли на кордоні Білорусії та Латвії опинилося багато людей з Азії та Середньої Азії, які намагалися проникнути на територію Європейського Союзу, латвійська влада грубо поводилася з іноземцями, заявляють у Amnesty International. Цього тижня організація випустила новий звіт, пов’язаний із подіями під час кризи. У п’ятницю, 14 жовтня, в інтерв’ю для Маші Майєрс в ефірі Stratera Show на радіо “Голос Берліна” директор європейського офісу AI Нілс Муйжніекс розкрив деталі розслідування, проведеного організацією.
«Ця криза почалася більше року тому, коли режим Лукашенка запросив чимало мігрантів і біженців з Іраку, з Афганістану, із Сирії до Білорусі, а потім влада країни виштовхувала їх до кордону з країнами ЄС. Ця криза продовжується навіть зараз. Люди навіть зараз намагаються перетинати кордон Польщі, Литви та Латвії. І ось реакція цих європейських країн є досить жорсткою.
Ми зібрали чимало свідчень про насильство, катування (використання електрошоком та інших таких заходів). Після початку війни в Україні все важче потрапити до Білорусі з інших країн, тож потік біженців трошки зменшився, але це триває навіть зараз», — зазначає директор європейського офісу AI.
Яку реакцію від латвійської влади очікує Amnesty International?
«Ми очікуємо дискусію принаймні тому, що досі навіть не було дискусій про те, що відбувається на кордоні. Потрібно скасувати надзвичайний стан, запроваджений через кризу. Потрібно створити незалежний механізм моніторингу того, що відбувається на кордоні. Також потрібно провести серйозне розслідування, незалежне, об’єктивне розслідування, базуючись на свідченнях жертв, і тому, що це досить серйозні порушення», — вважає Нілс Муйжнієкс.
Якою є подальша доля постраждалих мігрантів?
«Майже ніхто з них не встиг подати заявку на набуття статусу біженця, бо це було неможливо під час надзвичайного стану, введеного у Латвії. І ось теоретично є така можливість зараз, але на практиці майже неможливо. Є чимало людей, які були депортовані до Іраку та інших країн. Влада заявила, що це було добровільно. Але зрозуміло, що у багатьох випадках депортація була примусовою.
Дуже важка ситуація там, на кордоні, саме для тих, яких не пустили в країну. Зараз вони, як футбольний м’яч між Латвією, Польщею, Литвою та Білоруссю», — каже Нілс Муйжнієкс.
