Перший шок уже пройшов. Які уроки отримають наглядові органи, політики та банки з нещодавніх потрясінь у США та Швейцарії? Ще не на всі запитання отримано відповіді.
Банківські потрясіння – що буде далі
Органи нагляду та політики швидко і рішуче відреагували на недавні проблеми в банківському секторі. Чи могли бути меншими банківські потрясіння? Чи були недооцінені ризики швидкого розвороту відсоткових ставок у США та єврозоні? У США потрясіння зараз вирішуються політичним шляхом: Після слухань у банківському комітеті Сенату у вівторок, представники ФРС та FDIC, серед інших, мають відповісти на запитання у Палаті представників США у середу.
Банківські потрясіння: Що сталося зараз?
Турбулентність почалася на початку березня з американських банків, які до цього моменту були невідомі широкому загалу: Протягом кількох днів каліфорнійський Silicon Valley Bank (SVB) втратив довіру інвесторів та клієнтів, а 10 березня американська служба страхування вкладів FDIC взяла під контроль та закрила цю установу , що спеціалізується на фінансуванні стартапів Тим часом американський First Citizens Bank прийняв активи установи, що обвалилася, у вигляді депозитів і кредитів. Інші невеликі фінансові установи в США зазнали краху, Signature Bank впав повністю. Ціни на акції банків по всьому світу опинилися під тиском, а великий швейцарський банк Credit Suisse, який уже перебував у кризі, врятували в середині березня шляхом продажу UBS.
Чи вдалося запобігти глобальній банківській кризі?
«Ризики у фінансовій системі, як і раніше, дуже високі», – заявив голова Банківського управління ЄС (EBA) Хосе Мануель Кампа в інтерв’ю газеті «Handelsblatt» на початку цього тижня. «Крім того, зростаючі відсоткові ставки чинять тиск на фінансові ринки. Такий різкий поворот у відсоткових ставках не лише збільшує можливості заробітку для банків, а й ризики». Проте Кампа сказав, що він «відносно задоволений тим станом, у якому в середньому знаходяться банки в ЄС»: «Середні коефіцієнти капіталу та ліквідності високі».
Рада економічних експертів Німеччини вважає, що велика банківська криза внаслідок потрясінь у США та Швейцарії нині малоймовірна. «Ми хотіли б заявити, що нині не бачимо загрози стабільності фінансового ринку», – наголосила «економічний експерт» Ульріке Мальмендьє, представляючи 22 березня останній економічний прогноз консультативного органу уряду Німеччини. “Ситуація відрізняється від фінансової кризи 2008 року”, сказала вона, додавши, що ринок між банками функціонує добре, а пропозиція кредитів компаніям та споживачам надійна.
Головний банківський інспектор фінансового нагляду Bafin Раймунд Реселер спокійний щодо банківського ринку Німеччини: «Звичайно, ми маємо проблеми з деякими німецькими банками, але ми не маємо проблем з банківським сектором», – сказав Реселер. Він сказав, що «чесно кажучи, не бачить небезпеки системної кризи чи того, що те, що сталося зараз, переросте у системну кризу тут».
Наскільки безпечними є вклади вкладників?
У середині березня канцлер Олаф Шольц сформулював це найпростішим знаменником: «Вклади німецьких ощадників безпечні». Але згідно з недавнім опитуванням Forsa, проведеним на замовлення журналу «Stern», лише 50 % довіряють цьому запевненню. Майже стільки ж громадян Німеччини сумніваються у цьому – 46%. Справа в тому, що: У кожній країні-члені Європейського Союзу (ЄС) національні системи гарантування вкладів гарантують, що кожному клієнту банку забезпечено до 100 000 євро. Крім цього правового захисту, майже всі фінансові установи нашій країні додатково захищають заощадження. На приватні банки поширюється дія Фонду захисту вкладів Асоціації німецьких банків (BdB). За даними асоціації, кожного клієнта і банк припадає щонайменше 750 000 євро. У багатьох установах ліміти захисту значно вищі. Аналогічні правила діють у ощадних і кооперативних банках.
Як реагують центральні банки?
Для центральних банків проблеми у фінансовому секторі виникли у невідповідний час, оскільки вони заважають їм боротися з високою інфляцією. Однак і ФРС США, і Європейський центральний банк (ЄЦБ) зазначають, що вони можуть вирішувати проблеми інфляції та банківського сектора окремо. А саме: підвищення процентних ставок має допомогти у боротьбі з високою інфляцією, тоді як банки отримають достатні фінансові ресурси.
Не всі експерти поділяють цю думку: Центральні банки повинні усвідомити, що грошово-кредитна політика та фінансова стабільність не можуть бути повністю розділені, каже Ерік Нільсен, головний радник великого банку Unicredit і колись його головний економіст. Не дарма швидке та різке зростання ключових процентних ставок вважається однією з основних причин фінансових проблем багатьох американських банків. Нільсен навіть заходить настільки далеко, що закликає до спільної заяви основних центральних банків про те, що вони поки що утримаються від підвищення процентних ставок.
Які економічні наслідки кризи?
Конкретні наслідки ще цілком передбачувані. Однак багато експертів попереджають про негативні наслідки: «Хоча безпосередня криза в банківському секторі, схоже, слабшає, ще з’ясувати, наскільки сильно турбулентність зашкодить економічній впевненості», – пояснює британська аналітична компанія Capital Economics. Найбільший ризик у тому, що банки скоротять кредитування. Це призведе до скорочення інвестицій та споживання і, зрештою, завдасть збитків економіці».
