Проекти з нейтралізації вуглецю: користь та тенденції

За повідомленнями новинного видання Bloomberg, цього року кількість проектів, що розробляються, зі збору в атмосфері та зберіганні вуглецю зросла до рекордного рівня. Однак, незважаючи на це, вони, як і раніше, не особливо допомагають позбутися навколишнього середовища від СО₂, адже такі проекти знижують викиди вуглецю всього на 1% на рік. Проекти з нейтралізації вуглецю: у чому їхня суть?

Технологія нейтралізації вуглецю хороша, але поки що не ефективна

В даний час по всьому світу на стадії планування знаходиться 153 проекти з нейтралізації вуглецю (CCS), що на 61 більше, ніж торік, і більше, ніж будь-коли в історії, йдеться в щорічному екологічному огляді, опублікованому Глобальним інститутом CCS Мельбурні.

Лідирують США з 34 новими запропонованими проектами, за якими слідують Канада, Великобританія, Норвегія, Австралія, Нідерланди та Ісландія. У звіті йдеться, що сприятлива політика щодо скорочення викидів СО₂ у багатьох країнах, що розвиваються, стимулювала інвестиції в цю сферу.

Незважаючи на стрибок у нових потужностях, усі існуючі та запропоновані проекти зможуть зберігати лише 244 мільйони тонн CO₂ на рік. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, це менше 1% із 36 мільярдів тонн вуглекислого газу, який утворився в атмосфері Землі за 2021 рік.

У звіті не йдеться, скільки коштуватимуть заплановані проекти, але Глобальний інститут CCS минулого року оцінив від 655 до 1,28 трильйона доларів інвестицій у технології вловлювання вуглецю, які можуть скоротити викиди на 15% до 2050 року».

Що таке проекти щодо нейтралізації вуглецю?

Технологія уловлювання, нейтралізації та зберігання вуглецю, працює наступним чином. Компанії створюють спеціальні пристрої та збирають вуглекислий газ з атмосфери землі. А далі відправляють їх у надійні сховища під землею. Зазвичай це можуть бути старі чи виснажені нафтові чи газові резервуари. Однак виявилось, що ця технологія неоднозначна.

Прихильники кажуть, що такі проекти відіграють життєво важливу роль у прагненні утримати глобальне потепління в межах заявленої мети Паризької угоди в 1,5 градуса за Цельсієм, при цьому, за даними МЕА, до 2030 року для досягнення цієї мети потрібно близько 1,3 мільярда тонн сховищ.

«CCS – це швейцарський армійський ніж для пом’якшення наслідків зміни клімату. Він продовжуватиме грати безліч унікальних ролей у обезуглерожуванні світової економіки», — сказав Джарад Деніелс, головний виконавчий директор Глобального інституту CCS. «Багато життєво важливих галузей, таких як, наприклад, виробництво цементу та хімічна промисловість, не мають іншого життєздатного шляху для глибокої декарбонізації, крім CCS».

Але критики стверджують, що CCS — це дорога та неефективна технологія, яка слугує для продовження терміну служби викопного палива. І частково це правда. Проте гідних альтернатив наразі немає. Тому CCS наразі буде єдиним виходом контролю CO₂ на нашій планеті.