У США до 200 тисяч людей, яких у дитинстві усиновили з інших країн, можуть мати ризик депортації. А причина в тому, що вони не мають офіційного громадянства чи документів, які це підтверджують. Більшість із цих людей все життя вважали себе звичайними американцями. Вони виросли у США, ходили до місцевих шкіл, працюють, створюють сім'ї. Багато хто навіть не підозрював, що юридично може вважатися іноземцями.
Один із таких людей — 27-річний Тіко Ружукс-Шікай. Він народився у Гватемалі, але практично з дитинства живе у Міннесоті. Для нього США єдиний будинок, який він знає. Однак після того, як у його районі почалися затримання мігрантів, він почав буквально носити з собою паспорт. Про всяк випадок. Тому що з'ясувалося, що навіть цього може бути замало.
Колись американці масово всиновлювали дітей з інших країн, особливо після воєн та гуманітарних криз, але цей процес був досить заплутаним. Діти отримували нові імена, нові свідоцтва про народження, але оформлення громадянства нерідко відкладали «на потім». А, як відомо, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. В результаті багато усиновлених дожили до середнього віку, так і не маючи при цьому офіційного громадянства США.
У 2000 році влада спробувала виправити ситуацію і ухвалила закон, який автоматично давав громадянство усиновленим дітям. Але він поширювався лише на тих, кому на момент набрання чинності ще не виповнилося 18 років. У результаті десятки тисяч людей просто «випали» із системи, оскільки виявилися надто дорослими, щоб отримати громадянство автоматично.
Є й інші випадки. Хтось в'їхав до країни за тимчасовою візою, термін якої давно минув. Когось усиновили, але не довели процес до кінця юридично. Були й ситуації, коли дітей привозили військові із-за кордону, але формально усиновлення так і не оформили. У результаті людина живе в США десятиліттями, але юридично залишається іноземцем.
Юрист Грегорі Люс, який вивчав архіви з кінця 60-х років, дійшов висновку, що приблизно 200 тисяч людей зросли в США без громадянства. І багато хто дізнається про це зовсім випадково — наприклад, коли подають документи на права водія, влаштовуються на роботу або намагаються отримати паспорт.
«Більшість іммігрантів із самого початку знають, що їм потрібно зробити, щоб отримати легальний статус, але багато усиновлених дітей ніколи не замислювалися про те, чи мають вони його насправді», — каже Моніка Дунер Ліндгрен, юрист із сімейного права в Південно-Міносотській регіональній юридичній службі в Сент-Полі.
Адвокати кажуть, що сьогодні таких людей дедалі частіше затримують, незважаючи на те, що вони фактично виросли як громадяни країни. При цьому державні органи навіть не ведуть точної статистики, скільки усиновлених дітей отримали громадянство. Тобто країна, яка прийняла понад півмільйона дітей з-за кордону, не може точно сказати, скільки з них юридично стали її громадянами.
Нещодавно влада зробила невеликий крок назустріч — скасувала мито 1300 доларів за оформлення свідоцтва про громадянство для дорослих усиновлених. Але радіти рано, оскільки очікування документа може зайняти до півтора року. А для тих, хто вже перебуває у зоні ризику, це надто довго.
Цікаво, що навіть наявність американського паспорта не завжди гарантує спокій. Його потрібно регулярно оновлювати, і в деяких випадках він може бути анульований. Деякі усиновлені, як і Тіко, відмовляються проходити додаткові бюрократичні процедури. Він упевнений, що якщо у нього є всі документи і він живе згідно із законом, цього має бути достатньо.
«У мене є всі документи, які б підтверджували, що я діяв у рамках встановлених процедур. Я громадянин, у мене є робота та сім'я, і я ніколи не чинив злочинів. Я маю вірити в систему. Якщо ви не вірите, то який у цьому сенс?», – каже він.
Але нинішня імміграційна система може працювати інакше.
Зараз у Конгресі намагаються просунути закон, який автоматично надасть громадянство всім усиновленим, незалежно від віку. Ідея здається логічною: якщо людина була законно усиновлена американською сім'єю і живе в країні, то вона має вважатися її громадянином. Але поки що цей закон залишається лише ініціативою.
