Перший цьогорічний черговий саміт ЄС загрожує бути затьмареною суперечкою щодо блокування Німеччиною запланованої заборони на нові автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння. До вечора середи не було схоже, що конфлікт навколо правил захисту клімату вдасться врегулювати до початку зустрічі глав держав та урядів у четвер (11:30), як планувалося спочатку. Тому суперечка, ймовірно, відіграватиме певну роль принаймні в кулуарах саміту. Він може стати незручним для канцлера Олафа Шольца (СДПН).
Останніми днями кілька партнерів ЄС у кулуарах висловлювали своє нерозуміння і роздратування тим, що уряд Німеччини перешкоджав прийняттю остаточного рішення на початку березня. Насправді, учасники переговорів між Європарламентом та країнами ЄС ще у жовтні домовилися про те, що з 2035 року в ЄС дозволять реєструвати лише нові автомобілі з нульовим рівнем викидів.
Однак на початку березня уряд Німеччини висунув додаткові вимоги. Зокрема, Вільна демократична партія (СвДП) наполягає на тому, щоб після 2035 року дозволити реєстрацію нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння, які працюють на кліматично нейтральному електронному паливі. Це штучне паливо, яке виробляється за допомогою екологічно чистої електрики. Федеральне міністерство транспорту та Комісія ЄС працюють над рішенням, але поки що не можуть дійти згоди.
Віссінґ хоче не поспішати
Державний міністр Європи Ганна Люрманн (Зелені) ще у вівторок заявила, що очікує на завершення переговорів до саміту. Міністр транспорту Фолькер Віссінґ, навпаки, приглушив надії на швидке досягнення угоди. “Ми говоримо про регулювання на 2035 р. Я не розумію, чому б нам зараз не дати більше часу на детальний розгляд”, – сказав політик ВДП газеті “Augsburger Allgemeine” (четвер).
Офіційно в перший із двох днів саміту на порядку денному зустрічі канцлера Шольца та його колег стоять зовсім різні теми: підтримка України, обмін думками з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем та консультації щодо конкурентоспроможності європейської економіки.
Війна в Україні – підтримка доти, доки це необхідно
Вже понад рік війна Росії проти України є одним із головних питань на кожному саміті ЄС. Ця зустріч на найвищому рівні не відрізнятиметься від інших. Глави держав та урядів хочуть обговорити, як ще більше розширити військову та економічну підтримку України.
Президент України Володимир Зеленський буде підключено до консультацій у режимі відеоконференції. У проекті підсумкової декларації зустрічі йдеться: «Європейський Союз твердо і повністю підтримує Україну і продовжуватиме надавати потужну політичну, економічну, військову, фінансову та гуманітарну допомогу Україні та її народу – стільки, скільки потрібно».
Економіка Європи в умовах глобальної конкуренції
Геополітична напруженість, високі ціни на енергоносії, порушення ланцюжків поставок та нестача кваліфікованих робітників останніми роками боляче вдарили по компаніях Німеччини та Європи. До цього додається тиск із боку, наприклад, Китаю та США, які нещодавно запустили великі програми субсидування своїх економік. Минулого тижня Комісія ЄС Урсули фон дер Ляйєн виступила з двома пропозиціями:
З одного боку, процедури затвердження стратегічно важливих галузей, як-от відновлювані джерела енергії, мають бути прискорені. По-друге, влада хоче встановити цільові показники виробництва для особливо важливих видів сировини. Йдеться, перш за все, про сировину, яка потрібна Європі для «зеленого» переходу – наприклад, для будівництва електромобілів та вітряних турбін. Досі ЄС залежав від інших країн, таких як Китай, щодо багатьох важливих видів сировини.
Уряд Німеччини також сподівається, що саміт ЄС стане позитивним сигналом для якнайшвидшого укладання нових угод про вільну торгівлю. Проте проект із американською асоціацією країн Mercosur, зокрема, залишається дуже спірним. Критики у таких країнах, як Франція та Австрія, побоюються, що європейські фермери можуть бути втягнуті у нещадну цінову війну, тоді як у країнах МЕРКОСУР – Бразилії, Аргентині, Парагваї та Уругваї – може бути посилено знищення тропічних лісів та навколишнього середовища.
