У Швейцарії перехід на альтернативні джерела тепла йде на повний хід. Німеччині є чому повчитися.
Теплові насоси в Німеччині дозволять вирішити багато проблем. Дуже важливо враховувати часові межі відмови від газового опалення. Згідно із Законом про захист клімату, до 2045 року Німеччина має стати кліматично нейтральною.
Це означає, що на той час газові та масляні системи опалення опиняться під забороною. Нова система газового опалення експлуатується у середньому до 20 років. Монтаж нового обладнання подібного типу закінчиться у 2025 році.
Теплові насоси в Німеччині та Швейцарії
Переважна більшість проблем, які виникли зараз у Німеччині, пов’язані з тим, що багато хто надто довго покладався на дешевий газ із Росії. Швейцарія показує, що є інший шлях.
Передача тепла там безперервно субсидується з 2000 року. Це забезпечило стабільність компаній на ранніх етапах переходу. Багато фірм вклали кошти в екологічно безпечні технології та відповідним чином навчили свій персонал.
Крім того, висока якість встановлення нових теплових насосів була забезпечена на підставі даних, отриманих під час численних досліджень. Державні органи та компанії узгодили конкретні схеми системи та діяли спільно.
Фінансова підтримка надавалася з дотриманням відповідних вимог щодо якості. Усіх учасників ринку та кінцевих споживачів супроводжували та підтримували фахівці на кожному етапі переходу на альтернативне джерело опалення.
У результаті з 2000 року частка теплових насосів у швейцарських житлових будинках повільно, але неухильно зростає. Наприкінці 2021 року вона становила 17 відсотків. У Німеччині не було навіть 3%.
У сільській місцевості, де немає хорошої мережі централізованого теплопостачання, давно популярні теплові насоси. Із 2019 року їх навіть продає Ikea у Швейцарії.
Звичайно без заборон не обійшлося. У Швейцарії встановлення нових систем опалення на рідкому та газовому паливі нині заборонено в деяких регіонах. Поступово планується запроваджувати обмеження на всій території країни.
Окрім заборон та фінансової підтримки з боку держави важливу роль відіграють ціни на енергоносії та ще один державний інструмент. Наприклад, у 2008 році у Швейцарії було введено податок на викиди CO2, який зріс із 12 швейцарських франків до 120 франків (121,50 євро) за тонну CO2.
Це означає, що опалення газом з інтенсивним викидом CO2 коштує кінцевим споживачам значно дорожче, ніж тепловим насосом, що працює на електриці. Загалом швейцарці економлять гроші у довгостроковій перспективі, якщо обирають тепловий насос.
