Британський уряд не розслідував ввезення бавовни з Китаю.
Всесвітній конгрес уйгурів (WUC) — міжнародна організація вигнаних уйгурських груп, подала позов до Високого суду Лондона. Уйгури подали до суду проти міністерства внутрішніх справ, податкової та митної служби Великобританії (HMRC), а також проти Національного агентства боротьби зі злочинністю (NCA).
Юристи групи кажуть, що міністерство внутрішніх справ помилково відмовилося розпочати розслідування ввезення товарів, які були зроблені у китайських в’язницях. На їхню думку, HMRC та NCA не змогли розслідувати, чи є бавовна із Сіньцзяну «злочинною власністю».
Дженні Річардс, що представляє WUC, заявила суду, що приблизно 85% китайської бавовни надходить із автономного району. Водночас «залучення в’язнів таборів до роботи на фабриках є політикою всього Сіньцзяна».
Правозахисні групи вважають, що Китай практикував зловживання та порушення прав людини щодо уйгурів. Основу цього народу складає етноконфесійна меншість, яка сповідує іслам. Нині їх налічується близько 10 мільйонів. На думку правозахисних організацій, у регіоні має місце систематичне використання рабської праці у таборах для інтернованих. Пекін категорично заперечує будь-які звинувачення.
Юристи Міністерства внутрішніх справ Великобританії, NCA та HMRC зробили заяву суду. Відповідно до нього, має бути чіткий зв’язок між «передбачуваним злочином та його конкретним продуктом». Вона потрібна, щоб з’ясувати, чи були товари вироблені в іноземній в’язниці.
Уйгури подали до суду: недостатньо доказів
Джеймс Іді, який представляє трьох відповідачів, також стверджував у судових документах, що WUC не надав жодних доказів наявності злочинної власності, що ідентифікується. Тим не менш, NCA «може розпочати розслідування», якщо буде достатньо доказів.
Директор WUC у Великій Британії Рахіма Махмут зробила заяву агентству Reuters поза судом. Жінка не бачила сім’ю у Сіньцзяні шість років: «Я не знаю, що з ними сталося». Вона додала: «Незважаючи на те, що уряд Великобританії дуже і дуже рішуче засуджує Китай… жодних значних дій не робиться».
Справа WUC виникла на тлі глобальних зусиль щодо припинення ввезення товарів, які, ймовірно, були виготовлені з використанням рабської праці у китайському регіоні Сіньцзяні. Рух активізувався на тлі повідомлень про порушення прав людини Китаєм. Особливо постраждали уйгури, а також інші мусульмани в Сіньцзяні.
Варто сказати, що Європейський Союз має власний збір правил щодо цієї проблеми. ЄС забороняє продукти, «для яких примусова праця використовувалася на будь-якому етапі їхнього виробництва». Крім того, і Сполучені Штати минулого року ухвалили Закон про запобігання уйгурській примусовій праці.
.
