Американські журналісти та правозахисники все частіше говорять про те, що імміграційні служби країни створили величезну систему спостереження. Причому йдеться про цілу цифрову інфраструктуру, яка збирає дані про людей буквально із десятків різних джерел.
Основну роль у цій системі відіграє Імміграційна поліція США (ICE), яка відповідає за пошук, затримання та депортацію людей без законного статусу. За словами юристів та правозахисників, саме ICE стала одним із світових лідерів із застосування технологій спостереження. При цьому на такі системи щороку витрачаються мільярди доларів із бюджету — тобто фактично з кишень платників податків.
Журналісти американського радіо NPR зібрали десятки свідчень людей, які зіткнулися із подібними методами спостереження. Одна з історій сталася у Міннеаполісі. Жінка на ім'я Емілі помітила автомобіль ICE та вирішила простежити за ним з безпечної відстані. Якоїсь миті один із пасажирів позашляховика висунувся з вікна і сфотографував її машину. Коли Емілі спробувала виїхати, автомобіль різко розвернувся та під'їхав до неї.
«Вона закричала: „Емілі, Емілі, ми відвеземо тебе додому!“ Потім вона подивилася на свій телефон і назвала мою домашню адресу», – розповідає вона.
Жінка була настільки шокована, що кілька годин не наважувалася їхати додому. Вона боялася, що агенти можуть стежити далі.
Такі історії відбуваються не лише з іммігрантами, а й з активістами, які спостерігають за рейдами імміграційної поліції та знімають їх на камери.
Найчастіший спосіб стеження “айсівців”, це перевірка номерних знаків автомобілів. Через бази даних транспортних відомств можна швидко дізнатися, на кого зареєстровано машину та за якою адресою живе власник. ICE отримує доступ до цих даних через систему Nlets, яка поєднує різні державні бази.
Якщо прямий доступ до бази обмежений, відомство може купувати інформацію у комерційних брокерів даних, наприклад, компанії Thomson Reuters або LexisNexis. Минулого року ICE заплатила близько п'яти мільйонів доларів за доступ до бази, яка збирає інформацію з автоматичних зчитувачів номерних знаків. Ці камери стоять на дорогах по всій країні та фіксують пересування автомобілів.
Імміграційна поліція також має доступом до інформації різних федеральних відомств. Наприклад, завдяки угоді з Міністерством охорони здоров'я ICE може отримувати дані людей без легального статусу, які брали участь у програмі медичної допомоги Medicaid, а Податкова служба США вже передала агентству адресну інформацію про сорок тисяч осіб.
Є й технологічніші методи. Співробітники служби можуть отримувати дані про розташування мобільних телефонів або використовувати спеціальні аналітичні програми. Одним з таких інструментів є програма Mobile Fortify, яка дозволяє швидко сканувати обличчя людини або відбиток пальця та порівнювати його з базами даних. Ще один інструмент називається ELITE. Ця програма була створена компанією Palantir Technologies. ELITE працює приблизно як картка Google: вона показує можливі адреси проживання людей, які підлягають депортації та допомагає вибирати місця для операцій.
Спостереження поширюється і соціальних мереж. Деякі активісти стверджують, що після критики дій імміграційної поліції їхні акаунти цікавлять правоохоронні органи.
«Можливість анонімно критикувати уряд закладена у наших правах, гарантованих Першою поправкою до Конституції. Технічно кажучи, уряд не повинен мати можливості нічого з ними зробити, але це не означає, що уряд не намагатиметься», — каже Стів Лоуні із Пенсільванського відділення Американського союзу громадянських свобод.
Правозахисники вважають, що масштаби спостережень нікому невідомі остаточно. І сьогодні багато людей, які мешкають у Штаті, навіть не підозрюють, що ICE вже знає практично всю їхню таємничу.
«Одна з причин згубності ситуації полягає у тому, що люди не знають, що відбувається. Ніхто не повинен задаватися питанням, чи не залякують його просто, чи піддають інвазивному біометричному скануванню, яке неймовірно руйнівне для суспільства, яке має бути вільним і відкритим», — зазначає Натан Весслер, заступник директора проекту ACLU із захисту конфіденційності мови та використання технологій.
