Конгресвумен-республіканка Ненсі Мейс із Південної Кароліни запропонувала внести поправку до Конституції США, яка заборонить натуралізованим громадянам обіймати посади у Конгресі. Простіше кажучи, Мейс пропонує, щоб люди, які отримали громадянство США вже після народження, не могли працювати у Палаті представників та Сенаті.
Більше того, ідея на цьому не закінчується. Пропонується також поширити обмеження на федеральних суддів та високопосадовців, яких призначає президент зі схвалення Сенату.
Мейс пояснює свою позицію досить жорстко. За її словами, люди, які пишуть закони і керують країною, повинні мати лише одну лояльність — Америці. У своїх заявах вона окремо згадала кількох конгресменів: Ільхан Омар, Праміла Джаяпал та Шрі Танедар. Усі вони народилися поза США, але стали американськими громадянами і отримали право обиратися до Конгресу.
Сенс аргументу прихильників поправки зводиться до простої ідеї: що менше «подвійної ідентичності» у законодавців, то, на їхню думку, вищий рівень політичної відданості країні.
Мейс також наголошує, що аналогічний принцип вже існує для найвищих постів у США. Президент та віце-президент країни за Конституцією мають бути лише «уродженими громадянами». Тепер, як вона стверджує, цей підхід пропонують поширити на інші гілки влади.
На даний момент в американському Конгресі дійсно працюють десятки законодавців, які народилися поза США. У Палаті представників таких 26 людей. Серед них 19 демократів та. 7 республіканців У Сенаті ситуація схожа: там працюють 6 сенаторів, що народилися за кордоном, 4 демократи та 2 республіканці. Іншими словами, йдеться не про рідкісні винятки, а про помітну частину законодавчої системи США. емократів.
Ініціатива викликала різку реакцію з боку демократів. Конгресвумен Pramila Jayapal назвала пропозицію «ксенофобською» та «расистською». На її думку, подібні ідеї поділяють суспільство та ставлять під сумнів рівність громадян перед законом. Конгресмен Shri Thanedar також різко відреагував на ініціативу, публічно висміявши пропозицію у соціальних мережах. Прихильники цих критиків вважають, що сам факт набуття громадянства через натуралізацію вже означає повну рівність прав, включаючи право обиратися до органів влади.
Втім, навіть якщо ініціатива отримає політичну підтримку, шлях до її ухвалення вкрай складний. Щоб поправка стала частиною Конституції, потрібно одержати дві третини голосів у Палаті представників, дві третини у Сенаті, а потім ще й схвалення законодавчих органів трьох чвертей штатів. Це один із найскладніших законодавчих процесів у світі.
Тому подібні ініціативи часто залишаються на рівні політичних заяв та символічних пропозицій.
