2026 року для власників грін-карт не ввели заборону на закордонні поїздки. Постійні резиденти США, як і раніше, можуть виїжджати з країни і повертатися назад. Але змінилося головне: прикордонні служби стали набагато уважніше перевіряти, чи справді людина продовжує жити у США, а не просто використовує грін-карту як зручний документ для періодичних в'їздів.
Саме тому старий підхід «головне — повернутись раз на півроку» більше не виглядає безпечною стратегією.
Юридичні терміни залишилися колишніми, але контроль став суворішим. USCIS, як і раніше, вказує: якщо постійний резидент планує бути відсутнім у США більше року, йому варто заздалегідь оформити re-entry permit через форму I-131. Цей документ слід отримати до тривалого виїзду, а не після нього.
Що реально змінилося практично
Перша зміна – поїздки довше 180 днів тепер частіше викликають додаткові питання. Формально грін-карта не анулюється автоматично після шести місяців відсутності. Але при поверненні офіцер CBP може почати перевіряти, чи людина фактично відмовилася від постійного проживання в США. Особливо, якщо такі тривалі поїздки повторюються регулярно.
Друга зміна — відсутність більше року стала набагато ризикованішою без re-entry permit. У такому разі грін-карта може вважатися недостатньою для повернення, а людині можуть запропонувати оформляти SB-1 Returning Resident Visa через консульство. Це складний процес, де треба доводити, що відсутність була тимчасовою та вимушеною. USCIS і CBP окремо підкреслюють необхідність re-entry permit при відсутності від одного року і довше.
Третя зміна – при поверненні все частіше дивляться не лише на термін поїздки, а й на всю картину життя людини. Прикордонник може оцінювати, де людина реально живе, працює, сплачує податки, тримає житло, сім'ю, банківські рахунки та права водія. Тобто сам факт повернення США раз на кілька місяців більше не завжди виглядає переконливим доказом збереження резидентства.
Четверта зміна стосується натуралізації. Тривалі подорожі можуть вплинути не тільки на в'їзд, а й на майбутню подачу на громадянство. USCIS вказує, що відсутність понад шість місяців може викликати питання про continuous residence, а відсутність більше року зазвичай перериває безперервне проживання для натуралізації.
П'ята зміна — вищий ризик для людей зі складною історією. Якщо власник грін-карти мав старі кримінальні справи, імміграційні порушення, тривалі періоди життя за кордоном або незакриті процеси, міжнародна поїздка стала набагато менш безпечною. Юристи все частіше радять таким людям консультуватись з адвокатом до виїзду, а не після проблем в аеропорту.
Що не змінилося
Грін-карта все ще дає право жити та працювати в США. Короткі поїздки за кордон, як правило, не створюють проблем. Відсутність менше 180 днів зазвичай відбувається спокійно, якщо немає інших факторів ризику.
Також CBP не може просто остаточно «забрати» грін-карту у людини в аеропорту, якщо вона сама не підписує відмову від статусу. Якщо офіцер вважає, що резидент фактично відмовився від проживання у США, питання зазвичай має вирішуватись через імміграційний суд.
Але саме тут виникає важливий ризик: на кордоні можуть запропонувати підписати форму I-407 — добровільну відмову від статусу постійного резидента. Підписувати такий документ під тиском без консультації з адвокатом украй небажано.
Головний висновок
Правила закордонних поїздок для власників грін-карт формально не перевернули з ніг на голову. Але у 2026 році змінилася практика застосування цих правил.
Тепер головне питання на кордоні звучить не просто: Скільки вас не було в США?
А скоріше так: «Ви справді живете у США — чи давно перенесли своє життя в іншу країну?»
Саме тому власникам грін-карт зараз важливо не лише рахувати дні відсутності, а й зберігати реальні докази зв'язку з Америкою: податки, адресу, роботу, сім'ю, банківські рахунки, страховку та інші ознаки постійного життя у США.
