Група астрофізиків з Гарвард-Смітсонівського центру та Орегонського університету вперше зареєструвала радіовипромінювання, що походить від екзопланети. Сигнали мають природне походження і, як вважають дослідники, пов'язані з полярним сяйвом, яке виникає, коли заряджені частинки рухаються вздовж ліній магнітного поля планети та взаємодіють із її атмосферою.
Сьогодні астрономи підтвердили існування понад 6 300 екзопланет — об'єктів, що обертаються навколо зірок за межами Сонячної системи. Серед них зустрічаються як невеликі кам'янисті планети, так і масивні газові гіганти, схожі на Юпітер та Сатурн. Через величезні відстані отримати докладні відомості про ці об'єкти вкрай складно. Так, до цього часу вченим не вдавалося відокремити випромінювання самої планети від набагато потужнішого сигналу її батьківської зірки.
Американським ученим вдалося вирішити це завдання під час спостереження за Beta Pictoris b – газовим гігантом масою понад 11 Юпітерів. Один оберт навколо своєї зірки планета здійснює більш ніж за 23 земні роки. Beta Pictoris b була відкрита в 2008 році і знаходиться приблизно за 64 світлові роки від Землі.
Для спостережень дослідники використовували радіотелескоп MeerKAT – комплекс із 64 антен, розташований у напівпустелі Кару в Південно-Африканській Республіці.
Щоб точно визначити джерело радіовипромінювання та відокремити сигнал планети від випромінювання зірки, навколо якої звертається Beta Pictoris b, команда використовувала відомі положення квазарів – надзвичайно яскравих об'єктів у центрах далеких галактик. Вони є своєрідними орієнтирами щодо становища інших небесних тіл.
“Ми реєструємо швидкі, повторювані та циркулярно поляризовані сплески, а також стійке випромінювання на частотах від 0,85 до 3,5 ГГц”, – йдеться у дослідженні.
Вчені вважають, що радіовипромінювання, що спостерігається, пов'язане з високоенергетичними зарядженими частинками, які рухаються вздовж ліній магнітного поля і потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів. Там вони взаємодіють з атомами та молекулами газу, внаслідок чого утворюється відоме нам полярне сяйво.
Пряма реєстрація радіовипромінювання дозволила дослідникам також уперше оцінити напруженість магнітного поля екзопланети у місці випромінювання. За їхніми розрахунками, вона становить не менше 1250 гаус — приблизно в 290 разів більше, ніж у Юпітера, магнітне поле якого оцінюється в 4,3 гауси.
