У США розгоряється нова суперечка навколо імміграційної політики після того, як співробітники Імміграційної та митної поліції ICE провели депортацію групи громадян Гондурасу лише за дві доби після їх затримання.
За наявною інформацією, це стало найшвидшим подібним випадком за всю історію існування відомства, що налічує понад два десятиліття.
Що сталося у штаті Вашингтон
Події відбулися у місті Туквіла, що у штаті Вашингтон. Під час однієї з перевірок співробітники ICE зупинили групу вихідців із Гондурасу для перевірки документів та міграційного статусу.
В результаті кількох людей було затримано. Пізніше з'ясувалося, що серед них були неповнолітні, а також члени однієї родини.
Вже за 48 годин після затримання цих людей відправили на батьківщину.
Така швидкість проведення процедури викликала широкий резонанс серед правозахисних організацій та імміграційних адвокатів, оскільки депортаційний процес займає значно більше часу.
Що говорить ICE
Представники ICE стверджують, що у цьому випадку не сталося нічого незвичайного з погляду законодавства.
За їх словами, було використано процедуру прискореного видворення, відому як expedited removal. Цей механізм існує в американському законодавстві вже багато років і дозволяє в окремих випадках швидко депортувати іноземців без тривалого судового розгляду.
У відомстві також заявляють, що затримані самі співпрацювали з владою та підписали необхідні документи, включаючи згоду на добровільний виїзд із країни.
Саме це, за версією ICE, дозволило суттєво скоротити термін оформлення всіх процедур.
Чому правозахисники обурені
Правозахисники вбачають ситуацію зовсім інакше. Вони стверджують, що затримані могли підписувати документи під психологічним тиском та не до кінця розуміти наслідки своїх рішень.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що серед депортованих були неповнолітні.
Критики дій ICE відзначають, що, зазвичай, навіть прискорені процедури займають набагато більше часу. Після затримання мігрантів, як правило, проводять через низку обов'язкових перевірок:
- інформація про людину вноситься до федеральних баз даних;
- перевіряється його біографія;
- уточнюється наявність можливих підстав для одержання захисту;
- розглядаються інші законні методи залишитися у країні.
На всі ці етапи зазвичай йдуть тижні.
Чому цей випадок вважають незвичайним
У більшості випадків період між затриманням та фактичною депортацією становить від трьох до шести тижнів. Саме тому нинішній випадок викликав стільки запитань.
Додаткові підозри викликає і той факт, що депортаційний рейс до Гондурасу був доступний практично відразу після проведення рейду в Туквілі.
На думку критиків, такий збіг дозволив владі максимально прискорити процес та уникнути тривалого утримання затриманих у спеціальних установах.
Затриманих не встигли оформити у депортаційному центрі
Ще однією незвичайною деталлю стала відсутність стандартного оформлення у депортаційному центрі штату Вашингтон.
За даними правозахисників, громадян Гондурасу вивезли настільки швидко, що вони навіть не пройшли через звичні процедури розміщення спеціалізованої в'язниці для іммігрантів.
Аргументи прихильників жорсткої імміграційної політики
Прихильники жорсткої імміграційної політики навпаки вважають ситуацію прикладом ефективної роботи державних органів.
На їхню думку, якщо людина не має законних підстав для перебування в країні та погоджується на добровільний виїзд, немає сенсу затягувати процес на тижні чи місяці за рахунок платників податків.
Головне питання – дотримання прав мігрантів
Проте юристи нагадують, що швидкість у подібних питаннях завжди має поєднуватися з дотриманням законних процедур та прав людини.
Особливо це стосується сімей з дітьми та неповнолітніх мігрантів. Саме тому цей випадок, ймовірно, ще довго обговорюватиметься як один із найспірніших епізодів у сучасній імміграційній політиці США.
