У Сполучених Штатах дедалі частіше обговорюють практику так званої добровільної депортації, яку пропонують нелегальним іммігрантам після затримання співробітниками Імміграційної та митної поліції США (ICE). Згідно з останніми даними, процедура оформлення такого виїзду помітно прискорилася, що спричинило нову хвилю критики з боку правозахисних організацій.
Статистика показує, що середній термін утримання незадокументованих іммігрантів у центрах тимчасового утримання ICE за перші п'ять місяців поточного року становив 46 днів. Цей показник практично не змінився, порівняно з минулим роком. Проте ситуація виглядає зовсім інакше для тих, хто погоджується підписати документи про добровільне повернення на батьківщину. Якщо раніше після підписання відповідних паперів люди могли залишатися під вартою ще кілька тижнів, то середній термін очікування скоротився приблизно до п'яти днів. Таким чином, процес виїзду з країни після згоди на добровільну депортацію став відбуватися більш ніж утричі швидшим.
Правозахисники вважають, що подібна динаміка пов'язана не лише з адміністративними змінами. За їхніми словами, багато затриманих стикаються з важкими умовами утримання, які фактично підштовхують їх до відмови від боротьби за право залишитися у США.
Представники громадських організацій розповідають, що після затримання людей нерідко поміщають до переповнених приміщень, де складно нормально відпочити. У деяких випадках затримані скаржаться на яскраве освітлення, яке не вимикається навіть уночі, нестачу особистого простору та відсутність комфортних місць для сну. Все це створює серйозний психологічний та фізичний дискомфорт.
За словами правозахисників, приблизно через дві доби після приміщення в такі умови багатьом іммігрантам починають пропонувати підписати документи на добровільний виїзд з країни. Формально рішення залишається за людиною, проте критики системи вважають, що постійний тиск та тяжкі умови можуть впливати на вибір затриманих.
Одним із прикладів став 40-річний виходець із Сальвадора, який провів під вартою понад півтора місяця. Чоловік розповів, що співробітники імміграційної служби неодноразово пропонували йому відмовитися від подальшого розгляду справи та погодитись на повернення на батьківщину.
За його словами, під час утримання в центрі він відчував сильний біль у спині і розраховував отримати медичну допомогу. Однак натомість йому регулярно пропонували заповнити документи, пов'язані з добровільним виїздом із США. Чоловік стверджує, що практично протягом усього терміну перебування під вартою йому нагадували про можливість якнайшвидше покинути центр, якщо він підпише необхідні папери. Незважаючи на тиск обставин, іммігрант вирішив дочекатися розгляду справи в імміграційному суді.
Зрештою, він отримав можливість вийти на волю до завершення розгляду. Після звільнення чоловікові видали електронний моніторинговий браслет, який дозволяє владі відстежувати його місцезнаходження під час подальшого розгляду справи.
Прихильники чинної системи стверджують, що програма добровільного виїзду допомагає знизити навантаження на імміграційні центри та дозволяє людям швидше повернутися додому без тривалих судових процедур.
Крім того, такий варіант може позбавити державу додаткових витрат на утримання затриманих.
Проте правозахисні організації наполягають, що рішення про добровільну депортацію має ухвалюватися виключно без будь-якого тиску. На їхню думку, кожна людина повинна мати реальну можливість проконсультуватися з адвокатом, отримати медичну допомогу за потреби та дочекатися справедливого розгляду своєї справи.
