Серія спалахів хвороби легіонерів викликала суперечки щодо безпеки системи водопостачання Нью-Йорка. Частина фахівців пропонує побудувати нову систему фільтрації вартістю до $10 млрд, стверджуючи, що бактерії можуть потрапляти до будівель безпосередньо з міською водою. Влада Нью-Йорка вважає такі витрати невиправданими і наполягає, що вода безпечна, а основну увагу слід приділяти градирням та внутрішнім системам будівель. Про дискусію, що розгорілася, пише Gothamist.
У 2025 році в Нью-Йорку зареєстрували 657 випадків хвороби легіонерів — максимум за 10 років і більш ніж удвічі більше ніж 258 випадків роком раніше. Спалах у Центральному Гарлемі призвів до зараження 118 людей, 7 із них померли.
Нові спалахи продовжилися і 2026 року. Влітку на Верхньому Іст-Сайді хворобу виявили у 94 людей, 11 із них померли. При перевірці 183 градирень у цьому районі живі бактерії Legionella виявили у 59. Пізніше спалах стався у Південному Бронксі.
Легіонельоз (“хвороба легіонерів”) – це гостре інфекційне захворювання, викликане бактерією Legionella і найчастіше протікає у формі важкої пневмонії. Найбільш поширений спосіб передачі інфекції – вдихання аерозолів, що утворюються при розпорошенні зараженої води. Без своєчасного лікування захворювання може призвести до серйозних ускладнень і навіть смерті, повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ).
Нью-Йорк майже не фільтрує воду
Нью-Йорк має в своєму розпорядженні найбільшу в США систему нефільтрованої питної води. Основна частина води надходить із 19 водосховищ та 3 озер на північ від міста та в долині Гудзона. Система Catskill/Delaware завдяки якості води з 1993 отримує дозвіл не виконувати федеральну вимогу про фільтрацію. Натомість місто захищає території навколо водозбірних басейнів та контролює якість води ще до того, як вона вирушає до Нью-Йорка.
При цьому відсутність фільтрації означає відсутність обробки. За даними міського Департаменту охорони навколишнього середовища (DEP), вода обробляється ультрафіолетом та хлором. Частина води із системи Croton проходить через окрему фільтраційну станцію у Бронксі.
У квітні незалежна група вчених, яка вивчила міську програму захисту питної води, дійшла висновку, що чинна система залишається ефективною і дозволяє Нью-Йорку продовжувати постачати мешканців водою без додаткової фільтрації Catskill/Delaware. При цьому експерти зазначили, що зміна клімату та нові нормативні вимоги створюють додаткові ризики та потребують подальшого контролю.
Однак після спалахів легіонельозу у цієї моделі з'явилися нові критики.
Фільтрування за $10 млрд
Alliance to Prevent Legionnaires' Disease («Альянс із запобігання хворобі легіонерів») стверджує, що місто надто сильно зосередилося на градирнях і недостатньо контролює воду до того, як вона потрапляє до будівель. Організація пропонує використовувати принцип «від джерела до крана»: контролювати бактерію на всьому шляху води до споживача і зрештою фільтрувати всю воду, що надходить до міста.
За наведеною Gothamist оцінкою Департаменту охорони навколишнього середовища штату Нью-Йорк, будівництво відповідної фільтраційної станції коштуватиме $8-10 млрд, а її експлуатація — ще приблизно $1 млн щодня.
Сам DEP регулярно не перевіряє міську воду на Legionella, проте посилається на проведене у 2022 році дослідження, згідно з яким вміст бактерій не досягав рівня, що становить загрозу громадському здоров'ю. У відомстві також вважають, що будівництво додаткової фільтраційної станції не запобігатиме спалаху хвороби легіонерів.
Прихильники додаткової фільтрації вважають, що існуючих даних недостатньо. Alliance to Prevent Legionnaires' Disease провів власне дослідження понад 100 проб води з кранів, питних фонтанчиків та інших джерел. За словами представника організації Боба Боукока, приблизно 20% зразків виявили високі рівні Legionella. Опоненти вказують, що бактерії могли потрапити у воду вже у внутрішніх системах будівель, тож результати не доводять, що джерелом є міський водогін.
При цьому Gothamist звертає увагу на можливий конфлікт інтересів: з Alliance to Prevent Legionnaires Disease протягом багатьох років були пов'язані представники великих виробників градирень. Критики організації вважають, що у такий спосіб індустрія намагається перенести увагу з градирень на міську систему водопостачання. Представники альянсу відкидають цю логіку і наполягають, що контролювати Legionella необхідно по всьому шляху води — від джерела до споживача.
Нью-Йорк поки пішов іншим шляхом. Після останніх спалахів місто посилило контроль саме за градирнями. З травня 2026 року їх власники зобов'язані проводити аналіз на Legionella щомісяця – з інтервалом не більше 31 дня. Загалом у місті зареєстровано близько 5 тис. таких систем.
