Імміграційна та митна служба США (ICE) посилила затримання людей без кримінального минулого — і серед них опиняються подружжя та батьки американських громадян.
Один із таких випадків стався у Теннессі. Марія Флорес привезла чоловіка до суду, щоб сплатити штраф за порушення правил дорожнього руху. Але швидко впоратися не вийшло, все перетворилося на багатогодинне очікування із тривожним фіналом.
Коли Марія почала з'ясовувати, чому все зволікається, їй ніхто нічого не пояснив. Відповіді були сухі та однакові: «ми не можемо говорити». А потім вона побачила агентів ICE. І пазл склався сам по собі — без слів, але з дуже важким змістом.
Її чоловік, Орлін Карраско, приїхав до США ще підлітком — 2013 року, без супроводу дорослих із Гондурасу. Судимостей він не має, рішення про депортацію теж не було. Проте прямо в будівлі суду його затримали та відправили до центру тримання під вартою у Луїзіані, де він залишається досі.
Адвокат Карраско називає це затримання незаконним. За її словами, ситуація виглядає так, ніби людина стала «зручною метою», незважаючи на відсутність кримінального минулого. Сам Орлін під час відеозв'язку з дружиною повторював те саме: він не розуміє, за що його тримають, і чому ніхто не пояснює причини.
І це не поодинока історія. За даними аналізу ABC News, за перші 14 місяців другого президентського терміну Дональда Трампа понад 400 тисяч затриманих ICE не мали судимостей за тяжкі насильницькі злочини. Лише близько 3% справді мали такі звинувачення. Решта людей без серйозного кримінального бекграунду, включаючи членів сімей громадян США.
Лише за перші вісім місяців 2025 року ICE затримала близько 14450 батьків дітей, народжених у США. Понад 9 700 дітей залишилися без одного з батьків, а понад 7 000 із цих дорослих пізніше було депортовано.
За той же період затримали 4843 подружжя громадян США, і більше 2000 з них вже вислали з країни. Тобто тисячі сімей виявилися розірваними буквально за документами та рішеннями в системі.
У DHS заявляють, що все відбувається в рамках закону і що відомство нібито зосереджено на “найнебезпечніших злочинцях”. Там також наголошують, що кожен затриманий нібито порушив закон уже самим фактом нелегального в'їзду, а сім'ї при цьому «не розлучаються насильно» — батькам пропонують або забрати дітей із собою або передати їх родичам.
Але правозахисники говорять про іншу картину. Насправді рішення часто приймаються у стресових умовах, а сім'ї опиняються перед вибором, який важко назвати вибором.
На тлі цих подій у Конгресі США обговорюють двопартійний законопроект “Акт про гідність” (Dignity Act). Його автори – республіканка Марія Ельвіра Салазар та демократ Вероніка Ескобар. Вони пропонують захистити частину людей зі змішаних сімей від депортації та зменшити кількість ситуацій, коли подружжя та діти громадян США опиняються по різні боки кордону.
За словами законодавців, йдеться не про політику гасел, а про реальних людей, які роками живуть, працюють, платять податки та будують сім'ї, але при цьому залишаються у постійній невизначеності.
Історія Орліна Карраско стала однією з тих, які правозахисники наводять як приклад системи, де формальна законність не завжди збігається із відчуттям справедливості. Його дружина Марія каже, що найважче не сама розлука, а відсутність відповідей. Просто тиша замість пояснень.
