Серцево-судинно-нирково-метаболічний синдром, або СКМ-синдром, за оцінками лікарів, зачіпає 9 із 10 дорослих жителів США. При цьому приблизно стільки людей ніколи про нього не чули, повідомляє The Washington Post. Про те, як проявляється цей синдром і чому різні порушення розглядаються американськими лікарями як частини одного спектра, – у матеріалі RTVI.
Термін “СКМ-синдром” з'явився порівняно недавно – Американська кардіологічна асоціація (AHA) описала його в 2023 році, а рекомендації для лікарів були опубліковані тільки в червні 2026 року.
СКМ-синдром – це не одне конкретне захворювання, а комплекс порушень, що відображає тісний взаємозв'язок між серцево-судинними, нирковими та метаболічними станами, включаючи ожиріння та діабет.
В основі цього комплексу часто лежить надмірна вага. Він сприяє підвищенню артеріального тиску та рівня цукру в крові. Згодом ці порушення позначаються стані судин нирок: органам стає складніше фільтрувати кров і виводити зайву рідину. Її затримка, у свою чергу, створює додаткове навантаження на серце і може ще більше підвищувати тиск. Так формується низхідна спіраль, у якій серцево-судинні, ниркові та метаболічні порушення посилюють один одного.
Лікарям давно відомо, що ці стани пов'язані між собою. Проте концепція СКМ-синдрому відбиває сучасніше розуміння проблеми: одні й самі чинники — передусім надмірна вага, високий артеріальний тиск, підвищений рівень цукру на крові і ниркова недостатність — можуть сприяти розвитку та прогресуванню всіх груп захворювань. Позитивна сторона такого підходу в тому, що для їх профілактики та лікування у багатьох випадках можуть застосовуватись схожі методи.
СКМ-синдром, за оцінками, торкається близько 90% американців саме тому, що охоплює широке коло станів. У цей спектр можуть потрапляти як люди, які почуваються добре, але мають ранні метаболічні чинники ризику, і пацієнти з вираженими серцево-судинними чи нирковими захворюваннями.
«Це не означає, що 90% американців потребують лікування. Мета не в тому, щоби надмірно медикалізувати життя людей, а в тому, щоб посилити профілактику. Швидше йдеться про те, що 90% американців повинні розуміти: вони як мінімум перебувають у групі ризику прогресування одного або кількох станів — метаболічних, ниркових чи серцевих, — і ранні зміни способу життя можуть допомогти», — зазначив Мутія Вадуганатан, кардіолог із лікарні Brigham and Women's Hospital (Массачусетс)
За словами Джошуа Джозефа, ендокринолога Медичного центру Векснера при Університеті штату Огайо, багато американців опиняються в групі ризику через особливості сучасного способу життя.
«Ми живемо в середовищі, яке впливає на нас цілодобово, і нам буває важко правильно харчуватися, бути фізично активними та висипатися. Крім того, приблизно 20% дорослих жителів США вживають тютюнові вироби, що також підвищує ризик», – зазначив Джозеф.
На ранніх стадіях лікування СКМ-синдрому зосереджено насамперед зміні способу життя. Крім корекції харчування, рекомендації AHA наголошують на важливості регулярної фізичної активності, відмови від нікотину, повноцінного сну, а для людей із зайвою вагою — участі в програмах зниження маси тіла під наглядом фахівців.
На пізніших стадіях сьогодні все більше уваги приділяється новим препаратам, які можуть впливати відразу на кілька ланок СКМ-синдрому. Так, препарати класу GLP-1 (наприклад, на основі семаглутиду) допомагають знижувати вагу та рівень цукру в крові, у тому числі за рахунок уповільнення травлення. Дослідження також показують, що вони можуть приносити користь серцю та ниркам.
Ще один клас препаратів, що використовується – інгібітори SGLT2. Вони допомагають виводити надлишок цукру із сечею і при цьому, як показали дослідження, знижують ризик госпіталізацій через серцеву недостатність, а також допомагають покращити функції нирок.
