Мабуть, у США вже не залишилося сфери, яку б не торкнулися імміграційні посилення. Адміністрація Трампа ускладнила доступ до роботи, житла, легалізації та навіть в'їзду. І продовжує рухатися у заданому напрямку.
Однією з тих, хто вже зіштовхнувся із наслідками нових правил, стала 65-річна уродженка Сальвадора Ракель Моліна. Майже тридцять років вона працювала прибиральницею у міжнародному аеропорту Логан у Бостоні. За цей час жінка встигла стати частиною трудового колективу та мала усі необхідні документи для легального працевлаштування. Проте минулого літа, якраз після перегляду правил доступу в зони аеропортів, деякі категорії іноземців з тимчасовим легальним статусом втратили можливість працювати на колишніх посадах. В результаті Моліна, як і десятки інших співробітників, втратила роботу.
«Я старанно працювала. Ця новина шокувала мене», — каже вона.
Жінка проживає в США за програмою тимчасового захисту TPS, яка дозволяє вихідцям із країн із важкою гуманітарною ситуацією тимчасово залишатися у Штатах. Але незважаючи на наявність дозволу на роботу та номери соціального страхування, нові трампівські правила практично перекрили їй доступ до роботи.
Подібні випадки стали частиною масштабнішої стратегії, яка поступово зачіпає різні сфери життя мігрантів. Влада розглядає нові обмеження для прохачів притулку. Зокрема, обговорюються зміни, здатні суттєво ускладнити отримання дозволів на роботу для людей, які очікують на рішення щодо своїх імміграційних справ.
Сьогодні багато претендентів на притулок мають можливість працювати під час розгляду своїх заяв. Оскільки судові та адміністративні процедури часто розтягуються на роки, така можливість дозволяє людям забезпечувати себе та свої сім'ї. Однак нові ініціативи можуть серйозно змінити цю практику.
Представники адміністрації стверджують, що система, що діє, нерідко використовується недобросовісно, а право на роботу стає додатковим стимулом для подання необґрунтованих заяв. Водночас правозахисні організації попереджають, що обмеження можуть залишити без засобів для існування сотні тисяч людей, які вже перебувають у країні та очікують на офіційне рішення влади.
Зміни торкаються не тільки ринку праці. Федеральні відомства також обговорюють коригування правил, пов'язаних із дитячими програмами, соціальною підтримкою та медичними послугами. Особливе занепокоєння викликають ініціативи у сфері охорони здоров'я.
Раніше багато громадських медичних центрів, що фінансуються державою, надавали базову медичну допомогу малозабезпеченим пацієнтам незалежно від їх імміграційного статусу. Однак нові вимоги передбачають суворішу перевірку документів.
Хоча деякі з цих заходів вже стали предметом судових розглядів, сама перспектива посиленого контролю призвела до того, що багато мігрантів почали уникати звернення за медичною допомогою. Лікарі та співробітники клінік повідомляють, що частина пацієнтів просто перестала приходити на прийоми через побоювання, пов'язані з можливими перевірками.
Ще одним напрямом змін стала житлова політика. Адміністрація розглядає можливість перегляду правил надання державного житла сім'ям, де не всі члени мають однаковий імміграційний статус. За оцінками експертів, подібні рішення можуть торкнутися тисячі домогосподарств по всій країні.
Крім того, зміни торкнулися фінансової галузі. Влада посилює контроль над банківськими послугами та окремими видами державного кредитування. Деякі програми підтримки бізнесу вже були переглянуті таким чином, що доступ до них отримали далеко не всі категорії іноземців, навіть якщо вони перебувають у країні на законних підставах.
Координацією багатьох ініціатив займається заступник голови апарату Білого дому Стівен Міллер, якого вважають одним із головних ідеологів нинішньої міграційної політики. Міллер стверджує, що багато новоприбулих до Сполучених Штатів становлять загрозу для американської ідентичності, безпеки та процвітання.
“У великих масштабах мігранти та їхні нащадки відтворюють умови та жахи своїх зруйнованих батьків”, – сказав він минулого року на каналі X.
У Білому домі наголошують, що всі вжиті заходи спрямовані на захист інтересів американських платників податків та громадян країни. Проте за фактом обмеження просто роблять життя мігрантів нестерпним по всіх напрямках — від працевлаштування та медицини до житла та соціальних програм.
