У США простежується тривожна картина. коли орендодавці дедалі частіше починають використовувати імміграційний статус мешканців як інструмент тиску. Простіше кажучи — якщо мешканець не погоджується з умовами орендодавця, то йому можуть натякнути на депортацію.
Нещодавно одна правозахисна організація подала звіт міській раді Нью-Йорка з цього питання. За інформацією юристів, лише з листопада було зареєстровано як мінімум сім скарг, де власники житла прямо чи опосередковано загрожували викликати Immigration and Customs Enforcement.
Всі історії ніби писані під одну копірку, але від цього вони не менш тверді. У районі Бушвік, наприклад, орендодавець вимагав, щоб мешканці звільнили квартиру лише за 10 днів. Причина при цьому не дуже пояснювалася. Натомість пролунав «аргумент» — якщо не з'їдете, то можна і в імміграційну службу повідомити.
У Квінсі була ще цинічніша ситуація. Там одному з орендарів запропонували вибір без вибору: або платиш на тисячу доларів більше кожного місяця, або тебе «здадуть». Такий собі «апгрейд» оренди з елементами шантажу. Причому все це відбувається не десь у підпіллі, а у звичайних житлових будинках.
Ще один випадок стався у Брукліні. Там співробітник компанії з нерухомості почав тиснути на жінку похилого віку через суперечку про регульовану орендну плату. Коли аргументи закінчилися, у хід пішли погрози, пов'язані з її імміграційним статусом.
Проблема зростає як снігова куля. І річ не лише в конкретних людях, а в тому, що деякі орендодавці відчувають безкарність. Особливо якщо розуміють, що перед ними вразлива людина, яка боїться звертатися до поліції чи суду.
Щоб хоч якось зупинити цю практику, правозахисники пропонують посилити контроль. Один із варіантів – зробити обов'язковою спеціальну сертифікацію для власників будівель. Сенс простий: хочеш отримати дозвіл на будівництво чи реконструкцію — доведи, що не гнобиш мешканців. Не довів — до побачення жодних нових проектів.
По суті йдеться про спробу перевернути ситуацію у зворотний бік: замість того, щоб орендарі боялися скаржитися, власники боятимуться втратити бізнес.
Мешканці мають знати, що такі погрози є незаконними. Ніхто немає права використовувати імміграційний статус як інструмент тиску. Але на практиці страх часто сильніший за закон. Люди мовчать, терплять, переплачують — аби не ризикувати імміграційним статусом та можливістю й надалі залишатися у США.
