У США помітно змінився підхід до програми прийому біженців. Якщо раніше країна вважалася одним із найбільших світових центрів переселення людей із зон конфліктів та криз, то зараз статистика показує зовсім іншу картину — кількість прийнятих біженців різко скоротилася, а структура переселення стала вкрай нерівномірною.
За останні шість місяців до США в'їхали 6668 осіб у статусі біженців. Проте переважна більшість із них — 6665 осіб — це білі жителі Південної Африки. Ще три людини прибули з Афганістану. На цьому список фактично закінчується: представники інших країн у рамках цієї програми в США за цей період не приймалися.
Така ситуація стала результатом змін у міграційній політиці, які почали запроваджуватись ще раніше. За даними ЗМІ, з посиланням на Держдепартамент, восени минулого року адміністрація Дональда Трампа значно скоротила річну квоту на прийом біженців – до 7500 осіб. Водночас окрема увага була приділена переселенню африканерів із Південної Африки. Ця група була виділена як пріоритетна категорія для участі у програмі переселення до США. Пізніше вже навесні квота для цієї категорії була збільшена до 17 500 осіб. За офіційними оцінками, на реалізацію програми переселення африканерів американська влада планує виділити близько 100 мільйонів доларів.
Для розуміння масштабу змін важливо порівняти нові показники із минулою практикою. Ще кілька років тому США щорічно приймали до 125 тисяч біженців із різних країн світу. Це означало участь у програмі людей із багатьох регіонів — від Близького Сходу до Африки, від Азії до Латинської Америки. Рішення приймалися у рамках глобальної системи переселення, де враховувалися гуманітарні кризи, війни та переслідування. Тепер ситуація виглядає інакше: обсяг програми зменшився майже в рази, а географія учасників стала вкрай вузькою.
Така концентрація переселення навколо однієї конкретної групи викликає активні дискусії серед аналітиків та громадських організацій. Одні вважають, що держава просто змінює пріоритети міграційної політики та концентрується на окремих категоріях заявників. Інші звертають увагу на те, що різке скорочення загальної кількості біженців може означати фактичне зниження участі США у глобальних гуманітарних програмах. Особливо на тлі того, що раніше країна була одним із ключових центрів переселення людей, які рятувалися від воєн та переслідувань.
Зміни в програмі прийому біженців відбуваються на тлі ширшої міграційної політики, яка останніми роками стає дедалі обмежувальнішою. У центрі уваги – контроль кордонів, перерозподіл квот та перегляд критеріїв відбору. Окремі програми, навпаки, набувають розширення фінансування та пріоритетний статус. Саме до таких належать переселення африканерів, яке зараз займає значну частину всієї квоти.
Програма переселення також має суттєву фінансову складову. За даними влади, на переселення обраної групи планується витратити близько 100 мільйонів доларів. Ці кошти включають організацію переїзду, адаптаційні програми та підтримку на перших етапах життя у США. При цьому критики зазначають, що за обмеженого загального ліміту на прийом біженців перерозподіл ресурсів фактично впливає на те, хто саме має можливість переїхати до країни.
Ситуація із прийомом біженців у США за останні півроку показує різку зміну підходу: від широкої міжнародної програми до вузько спрямованих пріоритетів. При цьому майже весь потік переселенців зосереджений навколо однієї групи, а участь інших країн зведена до мінімуму. І хоча офіційно програма продовжує працювати, її масштаб і структура вже дуже відрізняються від того, як вона виглядала ще кілька років тому. США залишаються учасником системи переселення біженців, але тепер ця система виглядає значно більш обмеженою та вибірковою.
