Новонароджені немовлята у віці кількох днів реагують на звуки плачу так само, як дорослі люди – на звуки мови, з'ясували французькі та італійські вчені. Висновки, опубліковані в журналі Developmental Cognitive Neuroscience американської спільноти Flux, були зроблені на основі даних про активацію скроневих областей мозку.
Гіпотеза голови команди Джудіт Жервен з Падуанського університету та паризького Центру інтегративної нейронауки та пізнання полягала в тому, що у новонароджених може бути механізм, аналогічний тому, як у дорослих взаємопов'язані слух та говоріння.
Дослідники хотіли зрозуміти, як мозок немовлят реагує на плач інших дітей, чи відрізняються реакції на нього і людську мову, а також чи сприйняття звуків пов'язане з можливістю їх відтворювати. Для дослідження вчені склали дві групи: 25 дітей із середнім віком 2 дні та 27 дорослих людей. Обидві групи прослуховували записи французької мови та плачу новонароджених.
При цьому дорослі не знали французької мови, щоб їхня реакція була схожа на реакцію немовлят — вони сприймали лише звуки, а не сенс. Експеримент із дітьми проходив у пологовому відділенні лікарні Неккер, розташованій у столиці Франції Парижі, а тестування дорослих проводилось у Падуанському університеті в Італії.
Дослідницька група вимірювала активність мозку за допомогою неінвазивної технології візуалізації, використовуючи шапочки із спеціальними світлодіодами та датчиками для вимірювання змін рівня кисню в крові через череп.
Коли певні області мозку активізуються, вони споживають більше кисню, що дозволяє датчикам відстежувати нейронні реакції в лобових, скроневих та тім'яних частках мозку. У ході експерименту учасники прослуховували двадцять блоків слухових стимулів: десять блоків містили звуки плачу, а десять — промови, що вимовляються вголос.
Кожен блок тривав близько двадцяти секунд і містив десять різних аудіозаписів, поданих у випадковому порядку. Між ними були передбачені періоди тиші тривалістю від 25 до 30 секунд, щоб дати мозку можливість перезавантажитися.
З'ясувалося, що немовлята добре сприймають та обробляють мову, але плач викликає сильнішу реакцію. Він активує ті ділянки мозку, які пов'язані з рухом та відтворенням звуків. У той же час звук мови у немовлят активує інші сфери мозку, підкреслюють вчені.
«Дослідження вперше демонструє, що, на відміну від дорослих, новонароджені демонструють підвищену активність мозку у відповідь на плач — комунікативний сигнал, який менш звичний і складний, ніж мова, але які самі немовлята можуть відтворювати. Це дозволяє припустити, що зв'язок між голосовими реакціями та слуховим сприйняттям може виявлятися у ранньому віці», — йдеться у науковій публікації.
Завдяки отриманій інформації виявилося кілька причинно-наслідкових зв'язків: плач — це перший та головний спосіб спілкування немовляти, тому новонароджені самі можуть плакати, а казати ще ні. Через це мозок немовляти налаштовується тих звуки, які дитина може відтворити самостійно.
В результаті експериментів виявився зв'язок між відтворенням звуків та їх сприйняттям, який, як виявилося, формується від народження. У цьому плач грає значної ролі у розвитку мовних навичок. На основі цих даних планується продовжити дослідження у цій сфері, розповіла в інтерв'ю PsyPost професор психології розвитку Жервен.
«Продовжуючи цю тему, ми тепер вивчаємо старших дітей, від 6 до 10 місяців, і спостерігаємо, як вони реагують на белькіт. Згідно з логікою поточного дослідження, діти віком від 6 до 10 місяців лише починають вимовляти слова, і їхня мова, тобто лепет, ще не схожа на дорослу, але це те, що вони можуть вимовити самі, тому лепет може бути для них особливо важливим», — наголосила Жервен.
Дослідниця зазначила, що її команда в даний час реєструє активність мозку, щоб відстежувати всі зміни, що з'являються в процесі розвитку. Вчені також планують розвивати свої експерименти у кількох напрямах: вони мають намір вивчити реакцію немовлят інші типи звуків, наприклад, сміх, розглянути, як вони сприймають нерідну мову, і навіть з'ясувати, як діти реагують на власний плач.

















