Адміністрація Дональда Трампа планує помітно збільшити кількість біженців, яких США готові прийняти з Південної Африки. Влада планує розширення програми переселення, в рамках якої основна увага приділяється африканерам — нащадкам європейських поселенців, які проживають у ПАР.
Згідно з планом, який Держдепартамент направив до Конгресу, загальний ліміт на прийом біженців цього фінансового року хочуть підняти з 7 500 до 17 500 осіб. З цього збільшення окремо виділяють 10 000 місць для африканерів. На реалізацію ініціативи відомство вимагає близько 100 мільйонів доларів.
На тлі того, що програми для більшості інших країн помітно скорочені або працюють з обмеженнями, південноафриканський напрямок став практично домінуючим.
За даними Держдепу, з жовтня 2025 року до кінця квітня 2026 року США прийняли близько 6069 біженців. І майже всі вони – 6066 осіб – прибули з Південної Африки. І лише троє людей за цей період приїхали з Афганістану.
Влада США пояснює розширення квоти «надзвичайною ситуацією», пов'язаною зі становищем африканерів у ПАР. За їхньою версією, представники цієї громади стикаються з дискримінацією, що посилюється, і зростанням ворожості. У заяві також згадуються критичні політичні висловлювання на їхню адресу та окремі інциденти, які Вашингтон розглядає як ознаки тиску на цю спільноту.
Крім того, серед чинників називається конфлікт навколо американського центру обробки заяв біженців у Південній Африці. У грудні місцева влада провела перевірку, в ході якої було затримано громадян Кенії, які працювали в центрі без дозволу. Однак у США цей рейд сприйняли як недружній крок і розкритикували дії південноафриканських структур.
У пропозиції Держдепартаменту окремо наголошується, що прийом додаткових 10 000 африканерів вимагатиме близько 100 мільйонів доларів фінансування. По суті, це не просто гуманітарна програма, а великий бюджетний проект, який вимагає схвалення Конгресу та політичного узгодження на найвищому рівні.
При цьому сам процес узгодження, як зазначають американські ЗМІ, часто має формальний характер. Консультації з Конгресом передбачені законом, але практично ключові рішення приймаються виконавчої, а законодавчий орган лише фіксує позицію.
Президент Дональд Трамп раніше неодноразово висловлювався про ситуацію в ПАР у жорстких формулюваннях. Він заявляв про нібито «геноцид» африканерів і звертав увагу на напади на фермерів у країні. Ці заяви він навіть демонстрував під час зустрічі із президентом ПАР Сирилом Рамафосою в Овальному кабінеті, показуючи відеоматеріали, присвячені вбивствам на фермах.
Однак ці оцінки викликають серйозні суперечки. Частина експертів та правозахисних організацій вважає, що ситуація в ПАР не має характеру цілеспрямованого переслідування білого населення. У телевізійних розслідуваннях та інтерв'ю африканери також висловлювали різні думки: дехто визнає високий рівень злочинності, але не вважає це «геноцидом» чи цілеспрямованою кампанією проти білих мешканців. За їхніми словами, насильство в країні торкається людей усіх рас.
Окремою темою залишається земельне питання. У ПАР діє закон, що дозволяє державі у випадках вилучати землю у сфері суспільства. У США його часто наводять як доказ можливої дискримінації, проте південноафриканська влада стверджує, що йдеться про спробу виправити наслідки апартеїду. При цьому сам закон не містить прямих згадок про расу, хоча структура володіння землею в країні історично залишається нерівномірною.
Остаточного рішення щодо розширення квоти ще не прийнято. План повинен отримати формальне схвалення, перш ніж набуде чинності.
