Міжнародна група вчених виявила зв'язок між прийомом тадалафілу – препарату, що призначається для лікування еректильної дисфункції та пом'якшення симптомів збільшеної простати, – та підвищеним ризиком глаукоми. Результати роботи опубліковані у British Journal of Ophthalmology.
Тадалафіл, найбільш відомий під торговою маркою Cialis, відноситься до інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ-5). Препарати цієї групи сприяють розслабленню та розширенню кровоносних судин, збільшуючи приплив крові до органів малого тазу. За даними, які наводить ClinCalc, у 2024 році в США виписали близько 5 млн рецептів на тадалафіл понад 1 млн пацієнтів.
У ранніх дослідженнях прийом тадалафілу вже пов'язували з можливими порушеннями зору. На цей раз у дослідженні взяли участь близько 74 000 чоловіків у віці 40 років і старше. Їх розділили на дві групи: до першої увійшли пацієнти, яким призначали тадалафіл, до другої — чоловіки, які не приймали інгібітори ФДЕ-5. За станом учасників спостерігали упродовж п'яти років.
Аналіз показав, що у тих, хто приймав тадалафіл, ризик розвитку глаукоми був на 22% вищим, ніж у контрольній групі. Імовірність підвищення внутрішньоочного тиску у них виявилася вищою на 32%, а ризик первинної відкритокутової глаукоми – найпоширенішої форми захворювання – на 33%.
Симптоми та інші фактори ризику
Глаукома – це загальна назва групи захворювань очей, при яких підвищений внутрішньоочний тиск може пошкоджувати структури в задній частині ока, насамперед зоровий нерв. Захворювання є другою за поширеністю причиною сліпоти у світі.
Більшість форм глаукоми розвиваються поступово і на ранніх стадіях можуть протікати практично безсимптомно, через що до 50% людей із цим захворюванням у США можуть не знати про свій діагноз. Серед можливих ознак – біль чи почуття тиску в очах, головний біль, почервоніння очей, двоїння та затуманювання зору, поява сліпих ділянок та втрата периферичного зору. Деякі форми захворювання, насамперед закритокутова глаукома, можуть розвиватися раптово та вимагають невідкладної медичної допомоги.
Імовірність розвитку хвороби збільшується з віком: більшість її форм частіше зустрічаються у людей віком від 40 років, а серед людей віком від 75 років захворювання, за деякими оцінками, зустрічається приблизно у кожного десятого.
Ризик також залежить від спадковості та походження. Первинна відкритокутова глаукома найчастіше зустрічається у людей африканського походження, а закритокутова – у азіатів.
Значення мають і особливості зору: виражена короткозорість підвищує ризик відкритокутової глаукоми, а далекозорість – закритокутової. Імовірність захворювання також вища за наявності глаукоми у близьких родичів.
З підвищеним ризиком пов'язують і деякі хронічні захворювання, зокрема артеріальну гіпертензію та цукровий діабет.
Автори дослідження наголошують на обмеженнях свого аналізу — висновки були зроблені виключно на основі спостережень. Вчені виявили статистичний зв'язок між прийомом тадалафілу та підвищеним ризиком глаукоми, проте отримані дані не дозволяють стверджувати, що саме препарат став причиною захворювання. З урахуванням результатів дослідження людям, які тривало приймають тадалафіл, особливо за наявності інших факторів ризику глаукоми, рекомендується регулярно проходити обстеження у офтальмолога.
