Згідно з заявою поліції, у Берліні відбулися сутички, коли у вівторок близько 15 людей у жовтих жилетах із великим дерев'яним хрестом спробували пройти маршем до меморіального каменю, присвяченого пам'яті польських жертв Другої світової війни та німецької окупації. Він знаходиться біля Рейхстагу. Свіжий берлінський ексцес пов'язаний із активністю правих польських маргіналів, які свідомо пішли на провокацію.
Поліцейські дозволили активістам пройти до пам'ятника, але наперед заборонили ходу з хрестом та плакатами, запропонувавши або провести стаціонарну акцію біля скульптурного парку, або пройти до меморіалу поодинці. Активісти цю пропозицію відкинули та групою рушили до пам'ятника.
“Коли група, несучи хрест і транспаранти, все ж таки рушила до пам'ятника, поліцейські застосували заходи стримування до шести осіб. Оскільки вони чинили опір, наші сили реагування також застосували прямий примус”, – повідомила поліція.
Після завершення розслідування всіх затриманих було звільнено на місці. Дочка лідера ROG Бланка Бонкевич повідомила, що кілька активістів, включаючи її батька Роберта Бонкевича, зазнали госпіталізації. За її словами, у батька зламані ребра, він перебуває у важкому стані. Сам Бонкевич в інтерв'ю Telewizja Republika заявив, що поліцейські били його кулаками та колінами, душили та запхали у «клітину без кисню».
У записі, опублікованому на платформі X, Бонкевич заявив, що члени “Руху захисту кордонів” де не організовували жодних зборів, а хотіли помолитися біля пам'ятника, який він назвав “камнем ганьби”.
“Цей камінь позбавлений будь-яких чітких символів польської ідентичності, позбавлений хреста або релігійних символів, настільки важливих для Польщі та поляків. Його форма не передає жах німецьких злочинів, пограбувань, терору та руйнувань, від яких постраждали громадяни Республіки Польща… 16 червня хрест”, – написав лідер гурту. Він назвав дії правоохоронців «бандитизмом» і заявив, що вони демонструють зневагу до Польщі та поляків.
У Берліні відбулися сутички. Внутрішньопольський контекст: націоналісти кидають виклик
Роберт Бонкевич та “Рух захисту кордонів” здобули популярність після організації нелегальних патрулів на польсько-білоруському та польсько-німецькому кордонах. Торішнього серпня минулого року повідомлялося, що прокуратура Польщі планує висунути звинувачення в образі співробітників правоохоронних органів проти Бонкевича – неформального лідера групи, яка влаштовувала імпровізовані патрулі на польсько-німецькому кордоні проти міграції.
Нинішня акція насамперед має внутрішньопольські політичні цілі. Недарма донька Бонкевича звинуватила МЗС Польщі у бездіяльності, заявивши, що вони з депутатами «відбивались від стін міністерства» протягом двох годин, намагаючись досягти реакції.
Польський уряд єврооптимістів кваліфікував діяльність “Руху захисту кордонів” як незаконну та перешкоджаючу роботі правоохоронних органів. Водночас уже колишній президент Анджей Дуда та праві польські партії, навпаки, підтримали активістів Бонкевича.
Лідер польської націоналістичної партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський обурився діями німецької поліції. “З огляду на те, як сьогодні жорстоко обійшлися з нашими громадянами в Берліні, єдине, чого ми можемо очікувати від Німеччини, яка не переосмислила своє нацистське та імперіалістичне минуле, ні своє ставлення до поляків, – це ніж у спину”, – написав він у X.
Розділилося і польське суспільство, але багато хто просто висловлює подив тим, що взагалі компанія Бонкевича втратила в Берліні.
Німеччина повернула Польщі реліквії, викрадені нацистами
Щойно Німеччина повернула Польщі низку музейних експонатів, вивезених із країни під час нацистської окупації. Це понад десять експонатів, які вивезли з польських музеїв під час нацистської окупації.
Зокрема, манускрипт XIV століття, золота каблучка з діамантом, датована XVI століттям, а також 11 мініатюрних залізничних моделей з колекції Варшавського транспортного музею.
Передача експонатів відбулася до 35-ї річниці польсько-німецької угоди про добросусідство від 1991 року. Нагадаємо, Польща за часів правління партії “Право та справедливість” вимагала від Німеччини повоєнних репарацій на суму понад трильйон євро. Берлін регулярно відхиляв ці вимоги, посилаючись на те, що в юридичному значенні питання вже врегулювали.
