Згідно з минулорічною статистикою, Нью-Йорк посідає перше місце в рейтингах найдорожчих міст для оренди житла в США і входить до топ-3 найдорожчих міст світу (поряд із Цюріхом, Женевою та Гонконгом) за вартістю життя та нерухомості у 2025-2026 роках. За останні роки ціни там не просто зросли, вони зробили справжній фінансовий стрибок. А нещодавно вони знову різко скакали нагору, збільшивши цінник майже на 50%.
Свіжі дані показують, що за останній рік оренда знову зросла. Якщо у лютому 2025 року середня вартість житла становила близько 3517 доларів на місяць, то вже до лютого 2026 року вона піднялася до 3706 доларів.
Якщо подивитися ширше, картина стає набагато драматичнішою. За останні п'ять років оренда у Нью-Йорку зросла майже на 50%. Тобто умовна квартира, яка раніше коштувала 2000 доларів, сьогодні легко може коштувати 3000 і вище. І це без жодних «люксових умов» — просто звичайне житло у мегаполісі.
Економісти пояснюють це одразу кількома факторами:
- високий попит на житло;
- повернення людей у місто після пандемії;
- обмежена кількість доступних квартир;
- зростання вартості обслуговування нерухомості
Хоча саме Нью-Йорк опинився у центрі уваги, воно далеко не єдине місто з такими тенденціями. Істотне зростання оренди також зафіксовано у:
- Сан-Франциско;
- Ріно (штат Невада);
- Чикаго;
- Вірджинія-Біч;
- Лексінгтон.
Кожен із цих міст по-своєму «підігріває» ринок — десь через наплив нових мешканців, десь через розвиток бізнесу та інфраструктуру.
Але є й добрі новини. На тлі загального зростання є міста, де оренда, навпаки, почала знижуватися. Наприклад:
- Остін;
- Вашингтон (округ Колумбія);
- Сан-Антоніо;
- Фінікс.
Причини різні: десь ринок перенаситився житлом, десь знизився попит, а десь просто перегрів цін досяг своєї межі. Отже, якщо Нью-Йорк здається надто дорогим, то, можливо, це знак подивитися у бік інших міст.
Зростання оренди – це не просто цифри у звітах. Це реальні зміни у житті людей. Через подорожчання хтось змушений переїжджати в дешевші райони, хтось — ділити житло із сусідами, хоча раніше міг дозволити собі окрему квартиру, а хтось взагалі вирішує залишити місто у пошуках регіонів, де оплата житла не буде так нещадно бити по кишені та з'їдати левову частку заробітної плати.
