Іммігранти можуть отримати дозвіл на проживання в США за круглу суму. Можуть, але, як виявилось, не хочуть. Незважаючи на гучний запуск програми «Золотої карти», на сьогодні схвалено лише одну заявку.
Про це розповів міністр торгівлі США Говард Латнік. За його словами, перший власник нового типу резидентства вже є, але його особистість тримається у секреті. Хто ця людина — бізнесмен, інвестор чи просто аматор дорогих експериментів — поки що залишається загадкою. Як і те, чи є інші претенденти на грін-карту на стероїдах, як називав ініціативу Дональд Трамп.
Адміністрація президента запустила програму у жовтні. Мігранти платять 1 мільйон доларів та отримують право на проживання в США. Але, крім основного внеску, потрібно ще викласти 15 тисяч доларів за обробку документів. Тобто, вхідний квиток до «американської мрії» за цією схемою обходиться мінімум у 1 015 000 доларів. Крім супутніх витрат на переїзд.
На папері все виглядало як швидкий спосіб залучити гроші до економіки. Однак на практиці процес йде набагато повільніше. За словами Латника, зараз на розгляді перебувають сотні заявок. Але факт залишається фактом: схвалення отримала лише одна людина.
Особливу цікавість викликає й інша заява міністра. Ще до офіційного запуску програми він стверджував, що за один день “продав” близько тисячі золотих карток. Це звучало як сенсація: мовляв, попит величезний, інвестори вишиковуються в чергу. Але тепер виникає логічне питання: де всі ці люди? Якщо заявок справді було так багато, чому схвалень майже немає?
Є кілька причин. По-перше, перевірки. Коли йдеться про такі суми та статус резидента, влада ретельно вивчає кожного кандидата. Джерела доходу, юридична чистота, репутація – все це перевіряється буквально під мікроскопом.
По-друге, сама програма може виявитися не такою привабливою, як здавалося на старті. Мільйон доларів – це серйозна сума навіть для заможних людей. А якщо врахувати, що існують й інші шляхи імміграції, іноді дешевші чи зрозуміліші, «Золота карта» вже не є єдиним варіантом.
Крім того, експерти не виключають, що частина заявок може «зависати» через бюрократію чи зміни всередині самої програми. Імміграційна політика США часто змінюється, а інвестори не люблять невизначеність, особливо коли йдеться про мільйони.
За фактом зараз програма, яка мала стати символом швидкого та простого отримання резидентства за гроші, поки більше нагадує закритий клуб з одним учасником. І цей учасник до того ж залишається інкогніто. Програма залишається радше політичною помітною ініціативою, аніж реально масштабним джерелом доходів бюджету США.
