У США посилюють контроль над імміграцією, і тепер увага влади змістилася не лише на тих, хто намагається в'їхати до країни, а й на тих, хто вже давно мешкає тут легально.
Адміністрація Дональда Трампа розпочала розширену кампанію перевірки статусу постійних резидентів. Для цього в структурі Міністерства внутрішньої безпеки США (DHS) було створено новий підрозділ, який усередині системи вже отримав неформальну назву на кшталт «групи тактичних операцій». Якщо говорити простіше, це команда, яка займається пошуком підстав для позбавлення грін-карток та можливої депортації їх власників.
Новий підрозділ працює як точковий інструмент перевірки справ. Його завдання – переглядати вже видані статуси постійних резидентів. Формально ціль звучить звично — це боротьба з шахрайством, виявлення погроз безпеки та перевірка законності отримання грін-карт. Але на практиці йдеться про масштабну додаткову фільтрацію вже схвалених справ.
Станом на початок травня у роботі виявилося кілька тисяч випадків. Близько 2890 справ або вже розглянуті, або перебувають на перевірці, плюс щонайменше 50 осіб отримали рекомендацію на депортацію.
Під пильну увагу аудиторів потрапляють не випадкові люди, а ті, чия історія викликає сумніви у імміграційних служб. Під перевірку потрапляють:
- можливі випадки шахрайства при здобутті статусу;
- зв'язки із кримінальними справами;
- підозри у загрозі національній безпеці.
Влада стверджує, що йдеться про наведення порядку та виправлення помилок минулого. За їхньою версією, у попередні роки система перевірки могла бути надто м'якою.
Ідея нового підрозділу викликала неоднозначну реакцію навіть усередині державних структур. Колишні чиновники DHS, як від демократів, так і від республіканців, вважають, що ініціатива може бути не найефективнішим способом використання ресурсів. Їхній головний аргумент досить простий: надто багато зусиль йде на перегляд справ, при цьому реальний результат обмежений.
За оцінками експертів, потенційно серйозні підстави для депортації знайшли лише приблизно у 2% перевірених випадків. Інші справи або не підтвердили підозри, або не дали достатніх підстав для дій.
І тому виникає перекіс:
- багато часу йде на масові перевірки;
- результативність щодо низька;
- навантаження на систему зростає;
- реальні загрози можуть губитися у загальному потоці справ.
Іншими словами, система працює активно, але не завжди ефективно. І відсоток витрачених зусиль та ресурсів не виправдовує мізерний результат.
