У США розгорілася ситуація, яка поставила багатьох людей перед неприємним вибором: дотримуватись правил або захищати себе. Після змін у політиці Податкова служба США тисячі, а можливо й мільйони іммігрантів без офіційного статусу, почали сумніватися, чи варто взагалі подавати податкові декларації.
А виною всьому рішення ділитися даними з Імміграційною та митною поліцією США. Йдеться насамперед про адреси людей, які можуть підлягати депортації.
Для багатьох це стало шоком, бо раніше діяло негласне правило: податкова інформація суворо конфіденційна. Навіть якщо людина перебуває у країні нелегально, її дані не використовувалися для імміграційного контролю.
На перший погляд, може здатися дивним: навіщо взагалі нелегальним іммігрантам платити податки? Але насправді все набагато логічніше. Багато хто робить це роками — не тому, що їх змушують, а щоб показати, що вони працюють, платять до бюджету і не порушують законів у тій частині, де це можливо.
Це свого роду інвестиція у майбутнє. Люди сподіваються, що якщо колись з'явиться шанс легалізуватися, їхня податкова історія зіграє їм на руку.
Родина Густаво Кебедо та Евелін Кебедо живе в Лос-Анджелесі вже більше десяти років. Він працює механіком, вона допомагає господарювати і теж підробляє. Усі ці роки вони справно подавали податкові декларації. Не тому, що хтось стояв над душею, а з бажання бути законослухняними жителями США. Для них це було способом довести, що вони не тягар для країни, а повноцінні учасники економіки.
Але наразі ситуація змінилася. І те, що раніше здавалося безпечним, раптом почало викликати тривогу.
Після того як з'явилася інформація про передачу даних в ICE, багато хто почав задаватися питанням: а чи не стане податкова декларація фактично «підказкою» для імміграційних служб? І тепер виходить, що подаєш декларацію — ризикуєш, що тебе знайдуть, а не подаєш — порушуєш правила та втрачаєш «чисту історію».
Деякі вже розглядають альтернативи: перехід на неофіційну роботу, відмову від подання документів чи мінімізацію будь-яких контактів із державними структурами.
За оцінками Єльського бюджетного центру, якщо значна частина таких платників податків перестане подавати декларації, федеральний бюджет може недорахуватися близько 300 мільярдів доларів за десять років. Це гроші, які б могли йти на дороги, школи, медицину — і взагалі на все, що зазвичай фінансується з податків.
Критики рішення кажуть, що в такий спосіб підривається довіра до системи. Адже довгі роки людям фактично говорили: «Платіть податки і ваші дані в безпеці». Тепер правила змінюються, і це виглядає як зміна умов вже після того, як люди почали грати за цими правилами. Прихильники вважають, що державні структури повинні взаємодіяти між собою та обмін інформацією — це нормально. Але насправді питання впирається у закони, а довіру. А його, як відомо, втратити набагато легше, ніж відновити.
